Громадські зв’язки

РАДІСТЬ СПІЛКУВАННЯ – НАД УСЕ

Кілька років тому молода вчителька географії однієї з київських шкіл зателефонувала до НАНЦ і запросила полярників прийти в гості до її учнів. Своє прохання обґрунтувала так: «Щойно на телебаченні промайнув сюжет з проводів зимівників до Антарктики. Це ж – подія! Зараз усе так погано, що діти не бачать у рідній країні нічого позитивного. Розкажіть їм про те, як несуть крижану вахту наші земляки, як доводиться здобувати їм нові знання в екстремальних умовах Льодового континенту. А ще – заради чого це робиться? Адже вони працюють на майбутнє країни, збагачують її новими відкриттями, примножують інтелектуальні здобутки. Щось же ми таки можемо»… Ми відгукнулися на це прохання. Зустріч запам’яталась. Потім нашим полярникам почали писати з інших міст. Спілкування з юними шанувальниками полярної романтики і викладачами географії значно почастішало, поступово перетворившись на почесний обов’язок дослідників Антарктиди… Пізніше виявилося, що в багатьох цивілізованих країнах така практика державою заохочується.

Здійснюючи діяльність з організації антарктичних експедицій та наукових досліджень у Південній півкулі планети, керівництво, колектив НАНЦ активно спілкуються із представниками громадськості України, народними депутатами, відомими вченими і урядовцями різних рівнів. Творчий діалог з журналістами, письменниками, художниками, участь у просвітницьких заходах, постійні зустрічі зі школярами, ліцеїстами, студентами вищих навчальних закладів столиці та слухачами Малої академії наук стали важливою складовою науково-популяризаторської роботи полярників, які прагнуть інформувати суспільство про свої дослідження в Антарктиці та перспективність цієї справи для держави в цілому. Адже не секрет, що останнім часом інтерес до полярних регіонів помітно зростає.

Це пояснюється багатьма причинами, серед яких не останнє місце посідає ресурсний потенціал далеких Півдня і Півночі, а також процеси, пов’язані з глобальним потеплінням, які впливають на кліматичні зміни, екологічну рівновагу і зрештою на економіку давно обжитих континентів планети. Знати те, що відбувається нині на «маківках» Землі, мають не лише вчені, урядовці, а й пересічні громадяни країн, які разом із спостереженням примх погоди думають і про майбутнє своїх територій, морських шельфів, гірських масивів, інших природних комплексів разом із їхньою флорою та фауною.

Поряд із виданням фахових книжок і монографій, спеціального наукового щорічника «Український антарктичний журнал», участю у полярних конференціях і нарадах, які відбуваються в різних країнах, НАНЦ організовує презентації своїх здобутків у періодичній пресі, на виставках, по радіо і телебаченню. Кульмінаційними моментами таких акцій стали урочисті проводи і зустрічі експедицій, на які запрошуються керівники уряду, народні обранці та громадські діячі, що напучують дослідників на цілорічну льодову вахту, висловлюють свої думки з приводу антарктичних зусиль України. Підтримуючи добру традицію, письменники й видавці, художники, музиканти й народні майстри дарують зимівникам свої книжки, нові твори. Завдяки цьому на станції Академік Вернадський вже зібрано непогану бібліотечку українських авторів і створено, мабуть, єдину в Антарктиці картинну галерею.

Цей зв’язок зі своїми земляками полярники вбачають і в зворушливих дитячих малюнках, зроблених на антарктичну тематику, і в шкільних рефератах про дослідження в Арктиці й Антарктиці, і у витворах юних дизайнерів, які бачать перспективу, ще по-справжньому не оцінену державними мужами, у цікавих тематичних проектах, втілених спільними зусиллями різних організацій та установ. Фотовиставки НАНЦ у Верховній Раді України, Державному політехнічному музеї КПІ, Французькому культурному центрі засвідчили, що все більше й більше людей переймаються чарівним світом Антарктики і його подальшою долею. У свою чергу науковці й зимівники охоче відкривають своїм зацікавленим співгромадянам це дивовижне царство холоду, айсбергів і пінгвінів. Цій же меті слугують нові відеофільми, книжки, написані полярниками, науково-популярний часопис «Експедиція-ХХІ», що з труднощами, але все ж видається за підтримки НАНЦ і його однодумців.

Участь вітчизняних учених у дослідницьких програмах ІІІ Міжнародного полярного року, успішне проведення в Києві ХХХІ Консультативної наради країн-підписантів Антарктичного Договору, а також підготовка до 50-річчя цього унікального в світовій юридичній практиці документу, що відзначатиметься 2009 року, викликали бурхливий сплеск громадського інтересу до полярних справ. І у відповідь на це НАНЦ, поряд із підготовкою чергової експедиції та розробкою концепції досліджень України в Антарктиці на 2011–2020 роки, виступив з ініціативою реалізувати нову просвітницьку програму «Terra Antarctica – континент нових знань», а також щодо організації Музею Арктики й Антарктики, до освоєння яких доклали зусиль чимало славних синів України. Друзі й прихильники українських полярників зібрали вже багато цікавих експонатів для майбутньої експозиції, а нещодавно звернулися за підтримкою до столичної влади стосовно виділення приміщення для цієї мети. Група по зв’язках із громадськістю та пресою НАНЦ продовжує збирання матеріалів і вже працює над концепцією музею. Жива історія полярних досліджень дозволить молодому поколінню, небайдужому до наукового потенціалу своєї країни, краще розуміти навколишній світ і тенденції його розвитку.