14 грудня. Відзначає НАНЦ

Мабуть, гордий дух Південного полюсу за сто років не здався, бо в наш до деталей розроблений план святкового заходу - урочистих зборів Науково-технічної ради «Антарктика» з нагоди його підкорення - довелося в останній момент внести кілька коректив. Однак у призначений час досить велике приміщення конференц-зали Держкомінформу було заповнене вщерть - жодного вільного місця, дехто навіть сидів на підлозі. Перебіг події з'явились висвітлювати представники всіх засобів сучасної журналістики - телебачення, радіо, газет, журналів, телеграфних агенцій та інтернет-видань. Серед журналістів були й наші давні знайомі - ветерани полярної тематики, як-от Вадим Фельдман з газети «2000». Може, їх привабив заявлений у прес-релізі сеанс зв'язку зі станцією Академік Вернадський (хто на ньому хоч раз був присутній, той зрозуміє підсвідоме відчуття і масштабності планети, і величі людини, що змогла ці тисячі кілометрів між обома пунктами подолати).

Планувалося розпочати урочистості саме з сеансу зв'язку, але відрепетирувана операція застрягла (мабуть, продовжував совати палки в колеса той-таки гордий дух). Головуючий, директор Інституту геологічних наук НАНУ, академік НАН України Петро Федосійович Гожик, який очолює науково-технічну раду «Антарктика», запросив до виступу Першого заступника Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, академіка НАН України, доктора технічних наук Бориса Вікторовича Гриньова. Його розповідь про історію відкриття Південного полюсу супроводжувалась показом відповідних слайдів.

Другим виступив доктор фізико-математичних наук Геннадій Петрович Міліневський, завідувач науково-дослідної лабораторії фізики космосу фізичного факультету Київського Національного університету ім. Шевченка. Він очолював першу зимівлю на станції Академік Вернадський - тоді вона тільки-но отримала цю назву, перейнявши естафетну паличку від попереднього патрона станції геніального англійського фізика Майкла Фарадея. Саме Геннадій Петрович підняв замість британського «юніон-джека» жовтоблакитний стяг України. Після того пан Міліневський навідував Антарктику ще кілька разів, полюбив цей континент і завдячує полярним реґіонам Землі (він працював і в Арктиці) навіть звичкою носити бороду: як він каже, сонячні промені віддзеркалюються від тамтешнього сліпучо-білого снігу, через що можна добряче обгоріти...

Виступ Геннадія Петровича несподівано перервався: ожив екран, і на ньому з'явилася команда зимівників 16-ї Української антарктичної акспедиції в повному складі: у костюмах і при краватках, вони возсідали на високих барних стільчиках, бо передача йшла з приміщення знаменитого на всю Антарктику (і навіть ширше) бару, облаштованого ще англійцями. Видимість залишала бажати кращого, але чути було добре. Від імені присутніх на засіданні привітав далеких антарктичних колег директор НАНЦ Валерій Аркадійович Литвинов, від імені зимівників поздоровив далеких співвітчизників зі святом начальник станції Євген Карягін. У залі запанував описаний вище настрій, коли завдяки людському генію спілкуєшся з тими, хто знаходиться на величезній відстані від тебе.

Поговорила з сином, метеорологом Денисом Пішняком, його мати, передала привіт чоловікові, Євгену Карягіну, його дружина... Такі моменти описати неможливо. На жаль, вони й тривати не можуть довго. Згаснув екран, і засідання продовжилось.

Слово взяв Валерій Миколайович Шмаров - директор Аерокосмічного інституту Національного авіаційного університету, доктор технічних наук, професор, колишній міністр оборони. Свого часу він побував в Антарктиці, і спогади про неї залишились одними з найяскравіших у його житті.

Доктор геологічних наук, один з керівників ради «Антарктика» Володимир Георгійович Бахмутов бував в Антарктиці не раз, більше того - він входив до складу легендарної першої УАС. Маючи на увазі сеанс зв'язку зі станцією, який тільки-но закінчився і залишив бажати кращого, він порівняв нинішню технічну оснащеність зимівників із тою, що була на початку антарктичної ери в Україні. Тоді доводилося спілкуватися з Ботьківщиною кружним шляхом, через засоби тресту «Південриба», а вони надавалися не завжди, а коли щастило, час спілкування припадав на першу годину ночі...

Петро Федосійович Гожик у своєму виступі, як і годиться очільникові ради «Антарктика», говорив про досягнутй успіхи та про завдання, що мають бути виконані, а їх багато. А підбив підсумки заходу директор НАНЦ Валерій Аркадійович Литвинов. Він упевнений: історія полярних досліджень - найяскравіша сторінка у книзі звершень людства за минуле сторіччя. На прикладі подвигів першовідкривачів Південного полюсу люди показали, на що вони здатні. Антарктика була й залишається полігоном перевірки нових знань. Українські полярники беруть у цьому гідну участь. Їм допоможе плідно працювати нещодавній запуск на орбіту українського космічного апарата «Січ-2», який здійснюватиме серед іншого моніторинг Шостого континенту й полегшить зимівникам зв'язок з рідною землею. Але й тут у нас багато роботи, зазначив Валерій Аркадійович. Давно вже очікує прийняття Верховною Радою проект Закону України «Про антарктичну діяльність». Маємо також надію, що невдовзі буде підписано Меморандум про співпрацю в галузі вивчення Шостого континенту між Україною, Росією та Білоруссю. І хоч відкриттям Південного полюсу ера великих географічних відкриттів наче й завершилась, але триває ера відкриттів наукових, і тут Антарктика - найбільший для цього полігон.

...Урочисте засідання закінчилося оплесками, після чого його учасники почали розходитись. Журналісти з телеканалів поїхали до редакцій - готувати репортажі до вечірнього ефіру, інші залишились, адже не часто можна взяти інтерв'ю у людей, що час від часу виїжджають за тридев'ять земель, на їхньому робочому місці. Ці бесіди ми обов'язково перенесемо на наш сайт. До речі, ранком того дня в ранкових телевізійних передачах, що йдуть у прямому ефірі, вже виступили двоє наших колег. Метеоролог Станіслав Недогібченко, який відзимував на Академіку Вернадському чотири рази, відвідав студію каналу М1.

Провідний науковий співробітник НАНЦ, кандидат географічних наук Андрій Федчук взяв участь у програмі «Ранок з ТВі». У студії обговорювались особливості проведення антарктичних експедицій, науковий потенціал української станції Академік Вернадський, а також перспективи використання Антарктики в найближчі десятиліття.