Проект №1155

Клімат Землі і космічні промені

Установа-виконавець:
Одеський національний політехнічний університет
проспект Шевченка, 1, 650044, Oдeсa

Керівник проекту:
Доктор, проф. Віталій Данилович Русов
Тел.: +380-482-641672
Факс: +380-482-641672

Головною метою Проекту є розробка адекватної енергобалансової моделі (ЕБМ) змін клімату Землі на часових масштабах від кількох тисяч до мільйона років. Ця енергобалансова модель глобального клімату, що враховує нетривіальну роль галактичних космічних променів (ГКЛ), описується рівнянням катастрофи збірки щодо змін температури з ГКЛ та інсоляцією як керуючі параметри. Вплив цих параметрів на клімат Землі є не прямим, а здійснюється через деякі гідротермодинамічні характеристики системи “атмосфера-океан-суша”. В рамках такого підходу є чотири допоміжні цілі Проекту: 
 1) передбачається детектувати космічні промені надвисоких енергій (>1020 еВ) на основі радіовипромінювання широкого атмосферного потоку (ШАП) під час його входження в антарктичний лід. Вірогідність появи частинок з такою енергією є надзвичайно мала (~ одна частинка на площу в 1 кв. км один раз у 100 років). Якщо як детектор використовувати лід всієї Антарктиди, то частота взаємодії таких частинок з льодом складатиме порядка 10 на тиждень. В цьому випадку існує радіовипромінювання ШАП з льоду з максимумом на частоті ~1 Мгц, яке після віддзеркалення від іоносфери може бути зафіксоване антенами, розташованими на антарктичних станціях (зокрема, на станції Академік Вернадський). 
 2) дослідження даних про сліди частинок у слюді та інших мінералах.
 3) розробка моделі впливу парникових газів на зміни глобального і регіонального клімату.
 4) розробка динамічної теорії процесів телеконнекції для подальшого опису процесів між тропіками і полярними регіонами на основі взаємодії між Ель Ніньйо-південним коливанням, з одного боку, і Арктичним та Антарктичним коливаннями, з іншого боку. Збиратимуться зразки на різних відстанях від льодового фронту, які мають різний час опромінювання.

За допомогою розробленої ЕБМ вивчатиметься вплив полярних кліматичних систем на клімат Європи. При цьому використовуватимуться нелінійний підхід “баланс-дисбаланс” для моделювання перенесення тепла і маси та атмосферної телеконнекції на основі чисельного рішення диференціальних рівнянь, закони збереження руху в атмосфері, функції відгуку і мультифрактальний формалізм. 

Відповідно до вимог до пропозицій IPY існує чіткий план передачі даних відповідним організаціям з управління даними, включно з ICSU World Data Centres, Joint Committee for Antarctic Data Management, WCRP та ін.